НАДУРЬ
1) сщ. - дурина, дур (-ру); (напускная) вдавана дурість (-рости); срв. Придурь;
2) нрч. - (сдуру) з дуру, з дурного розуму; (кое-как) аби-як, на галай-(на) балай.
Смотреть больше слов в «Російсько-українському словнику (Української академії наук)»
НАДУТИЕ →← НАДУРИТЬ