КОЛОТЬБА

I. 1) (от Колотить) биття, лупцювання; 2) (от Колотиться 4) бідування, злиднювання и пр.; 3) см. Колоть. II. Колотьба (от Колоть) - коління, (камня) лупання, (дров) коління, (лучины) скіпання, (сахару) биття на грудки, грудкування; (уколы) шпигання, штрикання.

Смотреть больше слов в «Російсько-українському словнику (Української академії наук)»

КОЛОТЬЁ →← КОЛОТЬ

Смотреть что такое КОЛОТЬБА в других словарях:

КОЛОТЬБА

колотьба́, -ы́

T: 104