КОЛОТЬБА
I. 1) (от Колотить) биття, лупцювання;
2) (от Колотиться
4) бідування, злиднювання и пр.;
3) см. Колоть.
II. Колотьба (от Колоть) - коління, (камня) лупання, (дров) коління, (лучины) скіпання, (сахару) биття на грудки, грудкування; (уколы) шпигання, штрикання.
Смотреть больше слов в «Російсько-українському словнику (Української академії наук)»
КОЛОТЬЁ →← КОЛОТЬ